Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Що можна успадкувати ?
Успадкувати можна усі права та обов’язки, що належали померлій особі на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.
Водночас не можна успадкувати права та обов’язки,  що  нерозривно пов’язані з особою, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчимидокументами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
4) права на аліменти, пенсію,допомогу або інші виплати, встановленізаконом;
5) права та обов’язки особи як кредитора або боржника, якщо вони нерозривно зв’язані із особою боржника чи кредитора.
Хто може бути спадкоємцями ?
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути також і юридичні особи.
Коли здійснюється спадкування за заповітом, а коли за законом ?
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутностізаповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється «за законом».
Хто позбавляється права на спадок ?
Не мають права на спадкування:
— особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя;
— особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт,внестидонього зміни
або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;
— при спадкуванні за законом батьки післядитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхны права не були поновлені на час відкриття спадщини;
— при спадкуванні за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
— при спадкуванні за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
Також потрібно зазначити, що за рішенням суду особа може  бути усунена від права на
спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Чи успадковується заробітна плата, пенсія, стипендія ?
Успадковуються ті суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат,які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Чи успадковується право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а також борги
Потрібно зазначити, що до Вас переходить право на відшкодування збитків, завданих померлій особі у договірних зобов’язаннях.До Вас переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв’язку невиконанням боржником померлої особи своїх договірних обов’язків, яка була присуджена судо спадкодавцеві за його життя.
Також до Вас переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом померлій особі за його життя.
Водночас до Вас переходить і обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана померлою особою; і обов’язок відшкодування моральної шкоди, завданої померлою особою; і обов’язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із померлої особи.
Але тут потрібно враховувати, що шкода, яка була завдана померлою особою відшкодовується Вами лише у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане Вами у спадщину.
Яким чином розподіляється майно між спадкоємцями ? Що таке обов’язкова частка у спадщині.
Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Водночас малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти  спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала бкожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
Ще одним важливим аспектом є те, що якщо Ви протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із померлою особою однією сім’єю, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка Вам належить.
Як здійснюється прийняття спадщини ?
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Водночас не дозволяється прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців заяву про прийняття спадщини. Тут важливо знати, що у випадку якщо Ви пропустили цей строк для прийняття спадщини, то Ви вважаєтесь такими, що не прийняли її.
Але тут необхідно зазначити, що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:
— спадкоємцю який постійно проживав разом із померлою особою на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.
— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатністьякої обмежена.
Відмова від спадщини
Спадкоємец за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо є сказати, що  відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.
Водночас важливим є те, батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Варто знати, що можливим є відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи.
Що відбувається коли не має спадкоємців ?
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом суд визнає спадщину відумерлою. Це відбувається за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Заява про визнання спадщини відумерлою  подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Черговість спадкування за законом
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Упершу чергуправо на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Удругу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Утретю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
Учетверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
Уп’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
ВАЖЛИВО, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
У якому випадку можлива зміна черговості?
Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.
Також така зміна черговості можлива якщо фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, за рішенням суду одержить право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Питання оформлення спадщини в судовому порядку є досить поширеним явищем. Так, до БЦМЦ БВПД звернулась гр. Н. З питанням про визнання заповіту недійсним. Відповідно, на її звернення , адвокату, що працює в системі безоплатної правової допомоги було видано доручення на представлення інтересів даної громадянки.
Адвокатом було складена позовна заява, де з’ясовано, мати заявниці померла у 2014 році. Після смерті залишилось спадкове майно у вигляді 2/3частин квартири. Заявниця являлась спадкоємицею першої черги. Коли вона звернулась до нотаріальної контори, було з’ясована що померла зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, заповівши своє майно іншій особі. Заповіт був посвідчений нотаріусом.
Адвокат вважав, що заповіт повинен бути визнаний недійсним, оскільки він був вчинений у момент, коли мати не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.
Заповіт був складений в період тяжких сімейних обставин, через декілька днів після смерті сина.
Смерть сина дуже вплинула на стан здоров’я матері та її психіку. Мати любила свого сина, доглядала за ним, тому що він тяжко хворів і був лежачим.
Вона нервувала, плакала приймала заспокійливі ліки та пила якісь трави, які давала їй відповідачка.
Часом матері здавалось, що брат живий і лежить у сусідній кімнаті. Вона стала знервованою та дратівливою.
Відповідачка була сторонньою, чужою людиною для їхньої сім’ї, проте їй вдалося за короткий час зруйнувати їх сім’ю та використати тяжкі сімейні обставини і хворобливий стан матері на її користь.
Матері було 78 років і в силу свого віку вона була хворою людиною. За 6 останніх місяців до смерті мати 3 рази перебувала на стаціонарному лікуванні. Вона навіть була направлена дільничим лікарем на консультацію до психіатра.
Адвокат вважав , що вищевказані чинники , вплинули на волевиявлення матері під час складання оспорюваного правочину.
Спираючись на ст. 3, 15 Цивільно процесуального кодексу, ст. 15, 16, 225, 1257 ЦК адвокат просив суд визнати заповіт недійсним. Позов судом був задоволений.
Також до МЦ звернулась громадянка Л. З питанням встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем-бабусею на час відкриття спадщини. Центром було видано доручення адвокату для захисту прав заявниці.
Адвокатом було встановлено. Що спадкодавцем було складено заповіт на заявницю та її сестру. До нотаріальної контори наша заявниця не звернулась в 6 місячний термін, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала з померлою у її будинку, і тому вважала що фактично прийняла спадщину.
Бабусі було 90 років, вона хворіла та потребувала постійної допомоги та догляду. Протягом останніх років наш клієнт проживав з бабусею в спадковому будинку , доглядала за нею та вела домашнє господарство
Заявниця не знала, що повинна була підтвердити факт свого постійного проживання на час відкриття спадщини, що потягнуло за собою відповідні проблеми.
Підтвердити факт проживання із спадкодавцем можуть і свідки, які були запрошені на судове засідання.
Керуючись ст. 3, 15, 234, 235, 256-259 ЦПКУкраїни Адвокат просив встановити факт проживання нашої клієнтки із спадкодавцем. Суд задовольнив позов. Та клієнтка нашого Центру отримала право на спадкування майна.
            Додаткову інформацію можна отримати за адресою: смт. Рокитне, вул. Смоляна, 9, тел. (04562) 5-12-61 (в районі КП “Тепломережа”) біля Ощадбанку. Графік прийому громадян: пн-чт-9.00-18.00, пт-9-00-16.45. Обідня перерва: 13.00-13.45.
  • З повагою
Білоцерківський МЦ з надання БВПД                                                                                                     
Відділ “Рокитнянське бюро правової допомоги”